П. М. Кузнєцов1, 2, О. О. Бєдункова1
1 Національний університет водного господарства та промисловості, вул. Соборна, 11, Рівне, 03028, Україна
2 ВП «Рівненська АЕС», вул. Промислова, 1, Вараш, 34400, Україна
DOI: doi.org/10.31717/2311-8253.23.3.6
Анотація
Незалежно від типу охолоджувального циклу, всі атомні електростанції (АЕС) мають скидні зворотні води з залишковою кількістю теплової енергії. У системі охолодження АЕС циркулюють значні об’єми води, яка відбирається та скидається в природну водойму, через що відбувається передача тепла від електростанції до водойми. Зміни вмісту та баланс біогенних речовин поверхневих вод під впливом водних скидів АЕС можуть розглядатись як важливі індикатори водно-екологічних реакцій на тепловиділення АЕС. Метою дослідження є визначення динаміки змін вмісту біогенних елементів для співіснуючих форм азоту (N), фосфору (Р), вуглецю (С) з встановленням факторів мінливості та кореляційних зв’язків між їх формами в воді р. Стир, що відбувається в зоні впливу температурних водних скидів Рівненської АЕС (РАЕС). За результатами дослідження визначено, що вміст сполук P (ортофосфат-іонів РО4 3-), С (біохімічне споживання кисню протягом 5 діб БСК5, хімічне споживання кисню ХСК) та N (азоту амонійного N-NH3 , нітрат іонів NO3 – ) у воді р. Стир у зоні впливу водних скидів РАЕС має сезонну динаміку. Оцінена кореляція балансового вмісту біогенних елементів у воді р. Стир до водозабору та після скиду РАЕС. Встановлені регресійні статистичні залежності, що дозволяють прогнозувати вміст форм біогенних елементів, залежно від температури за екологічним та еколого-технічним факторами температурного впливу. У цілому результати досліджень свідчать про відсутність негативного впливу водних скидів РАЕС на баланс біогенних елементів, а отже й відсутність прояву водно-екологічних реакцій р. Стир на тепловиділення РАЕС.
Ключові слова: атомна електростанція, температурний вплив, скиди, біогенні елементи.
Список використаної літератури
1. Madden N., Davis M., Lewis A. (2013). Thermal effluent from the power sector: an analysis of once-through cooling system impacts on surface water temperature. Environmental Research Letters, vol. 8 (3), pp. 1–8.
2. Webb B. W., Nobilis F. (2007) Long-term changes in river temperature and the influence of climatic and hydrologic factors. Hydrological Sciences Journal, vol. 52, pp. 74–85.
3. Hutchins D. A., Zhang Y., Warner M. E., Feng Y. (2007). CO2 control of Trichodesmium N2 fixation, photosynthesis, growth rates, and elemental ratios: Implications for past, present, and future ocean biogeochemistry. Limnology and Oceanography, vol. 52, рр. 1293–1304.
4. El-Ghorab E. A. S. (2013). Physical model to investigate the effect of the thermal discharge on the mixing zone (Case Study: North Giza Power Plant, Egypt). Alexandria Engineering Journal, vol. 52, pp. 175–185.
5. Kaushal S. S., Likens G. E., Jaworski N., Pace M. L., Sides A. M., Seekell D., Belt K. T., Secor D. H., Wingate R. L. (2010). Rising stream and river temperatures in the United States. Frontiers in Ecology and the Environment, vol. 8, pp. 461–466.
6. Kuznietsov P. N., Biedunkova O. О., Yaroshchuk O. V. (2023). Experimental study of transformation of carbonate system components cooling water of Rivne Nuclear Power Plant during water treatment by liming. Problems of Atomic Science and Technology, vol. 144, pp. 69–73.
7. Reports on the assessment of the impact of non-radiation factors on the environment of the “Rivne NPP” for the years 2019–2022. (in Ukr.)
8. Permit for special water use of SS Rivne NPP No. 53/ RV/49d-20. (2020). Retrieved from https://e-services.davr.gov.ua. (in Ukr.)
9. Barakat A., Baghdadi M., Rais J., Aghezzaf B., Slassi M. (2016). Assessment of spatial and seasonal water quality variation of Oum Er Rbia River (Morocco) using multivariate statistical techniques. International Soil and Water Conservation Research, vol. 4, pp. 284–292.
10. Hajigholizadeh M., Melesse A. M. (2017). Assortment and spatiotemporal analysis of surface water quality using cluster and discriminant analyses. Catenia, vol. 151, pp. 247–258.
11. Shankar K., Aravindan S., Rajendran S. (2010). GIS based Groundwater Quality Mapping in Paravanar River SubBasin, Tamil Nadu, India. International journal of Geomatics and Geosciences, vol. 1, pp. 282–296.
12. Zi C., Zhou Q., Lv J., Jiang Y., Yang H., Yang H., Mei S., Jia Z., Zhang H., Jin Y. (2023). Assessment of Groundwater Quality Using APCS-MLR Model: A Case Study in the Pilot Promoter Region of Yangtze River Delta Integration Demonstration Zone, China. Water, vol. 15, p. 225.
13. Yu L., Zheng T., Yuan R., Zheng X. (2022). APCS-MLR model: A convenient and fast method for quantitative identification of nitrate pollution sources in groundwater. Journal of Environmental Management, vol. 314, art. 4797.
14. Kahaer Y., Tashpolat N. (2019). Estimating Salt Concentrations Based on Optimized Spectral Indices in Soils with Regional Heterogeneity. J. Spectrosc, vol. 15, art. 2402749.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі «Ядерна енергетика та довкілля», автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Всі матеріали поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.