В. І. Скалозубов, О. М. Вєрінов, І. М. Вербило, В. Ю. Кочнєва, А. В. Канівець
Міжвідомчий центр фундаментальних наукових досліджень в галузі енергетики та екології НАН України, «Одеської політехніки» та Мінекології України, просп. Шевченка, 1, Одеса, 65044
DOI: doi.org/10.31717/2311-8253.24.1.3
Анотація
Найважливіший урок Фукусімської аварії для безпеки ядерної енергетики — необхідність удосконалення/модернізації стратегій управління аваріями з повним тривалим знеструмленням ядерних енергоустановок. Проведений експлуатуючою організацією АЕС України детерміністський аналіз аварії з повним тривалим знеструмленням ядерних енергоустановок ВВЕР-1000/320 встановив, що критичною для безпеки є система аварійного підживлення парогенераторів. У роботі проведено аналіз і кваліфікацію (обґрунтування) відомих модернізацій стратегій управління аваріями в ядерних енергоустановках ВВЕР із повним тривалим знеструмленням: управління аварією підживленням парогенераторів системою пасивного відведення тепла від гермооб’єму (СУА1); управління аварією підживленням парогенераторів системами мобільних джерел електропостачання, пожежних машин і деаераторних установок (СУА2); управління аварією підживленням парогенераторів насосами з пароприводом (СУА3). На основі результатів кваліфікації модернізацій аварійної системи підживлення парогенераторів установлено: СУА1 не може бути кваліфікована за критерієм підтримання необхідного рівня в парогенераторі на всій тривалості аварії з повним тривалим знеструмленням; СУА2 не може бути кваліфікована за критеріями запобігання радіаційних викидів у довкілля та необхідної тривалості підживлення парогенераторів; СУА3 може бути кв аліфікована до мінімального значення тиску в парогенераторі 0,3 МПа. На основі отриманих результатів представлено комплексні стратегії управління аваріями з повним тривалим знеструмленням в ядерних енергоустановках із ВВЕР-1000, що задовольняють усі прийняті критерії кваліфікації.
Ключові слова: аварія, знеструмлення, стратегія, ядерна енергоустановка
Список використаної літератури
1. Скалозубов В. Аварии с обесточиванием ядерных реакторов / В. Скалозубов, В. Спинов, Д. Спинов. — Lambert Academic Publishing, 2019. — 52 с.
2. Criteria for conditions of hydrodynamic instability of the coolant in accidents with reactor circuit leaks / Комплексна СУА з ПТЗ ЯЕУ з ВВЕР-1000: а) без СПВТ ГО, б) зі СПВТ ГО V. Kondratyk, V. Skalozubov, Ju. Komarov [et al.] // Proc. of Odessa Polytechnic University. — 2022. — Vol. 2 (66). — Р. 52–57. — doi.org/10.15276/opu.2.66.2022.06.
3. Кондратюк В. Основы моделирования и управления авариями ядерных энергоустановок / В. Кондратюк, Е. Письменный, В. Скалозубов. — Lambert Academic Publishing, 2022. — 312 с.
4. The method of express analysis of nuclear and ecological safety during the modernization of nuclear fuel / V. Skalozubov, S. Мelnik, V. Vashchenko [et al.] // Journal of Geology, Geography and Geoecology. — 2023. — Vol. 32(2). — P. 388–395. — doi.org/10.15421/112335.
5. Модернізація стратегій і систем управління аваріями на ядерних енергоустановках з їх повним тривалим знеструмленням / В. І. Скалозубов, В. А. Кондратюк, Є. М. Письменний [та ін.] // Ядерна та радіаційна безпека. — 2023. — № 2. — С. 80–86. — doi.org/10.32918/nrs.2023.2(98).08.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі «Ядерна енергетика та довкілля», автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Всі матеріали поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.