Безпека об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору в умовах воєнного стану

Т.В. Бібік

Навчально-науковий інститут атомної та теплової енергетики, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, просп. Берестейський, 37, м. Київ, 03056, Україна

https://orcid.org/0000-0003-0134-6022

В.В. Борзенков

Навчально-науковий інститут атомної та теплової енергетики, Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, просп. Берестейський, 37, м. Київ, 03056, Україна

https://orcid.org/0009-0000-7247-9127

DOI: doi.org/10.31717/2311-8253.25.2.2

Анотація

У статті проведено комплексне дослідження проблеми фізичного захисту ядерних установок в умовах міждержавного збройного конфлікту з урахуванням сучасних військових загроз. Актуальність теми полягає у зростаючій ролі військових дій безпосередньо щодо ядерних об’єктів, що створює новий спектр ризиків, які не були предметом системного аналізу у класичних підходах до ядерної безпеки та міжнародного гуманітарного права. Метою дослідження є встановлення сутності сучасних викликів у сфері захисту ядерних об’єктів під час війни, аналіз існуючих міжнародно-правових механізмів, а також формулювання рекомендацій щодо їхнього удосконалення. Методологія дослідження базується на системно-структурному аналізі міжнародних правових норм, стандартизованих принципів Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), а також на порівняльному аналізі прецедентних ситуацій впливу збройних дій на ядерну інфраструктуру. У результаті роботи ідентифіковано ключові прогалини чинних механізмів фізичного захисту ядерних установок у контексті воєнних конфліктів та запропоновано напрями юридичних і політичних удосконалень міжнародної системи безпеки. Наукова новизна дослідження полягає в інтеграції правового, безпекового й технічного вимірів для формулювання узгодженого підходу до забезпечення ядерної безпеки в умовах бойових дій. Практичне значення результатів полягає в можливості застосування висновків і рекомендацій при розробленні політик національних регуляторів ядерної безпеки, регламентів операційної діяльності атомних електростанцій та міжнародних стандартів фізичного захисту. Отже, представлена концептуальна модель може сприяти підвищенню ефективності міжнародного співробітництва та адаптації процедур захисту ядерних об’єктів до сучасних викликів.

Ключові слова: ядерна безпека, збройний конфлікт, фізичний захист, міжнародне гуманітарне право, МАГАТЕ.

Список використаної літератури

1. Protocol Additional to the Geneva Conventions of 12 August, 1949, and Relating to the Protection of Victims of International Armed Conflicts (Protocol I), dated June 8, 1977. Legislation of Ukraine, Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199.

2. International Atomic Energy Agency. (2022). IAEA Director General Grossi’s initiative to travel to Ukraine and the “Seven indispensable pillars of nuclear safety and security”. Available at: https://www.iaea.org/newscenter/pressreleases/iaea-director-general-grossis-initiative-to-travel-to-ukraine.

3. Stockholm International Peace Research Institute (2022). Protecting nuclear facilities in armed conflict. Available at: https://www.sipri.org/commentary/topical-backgrounder/2022/protecting-nuclear-facilities-armed-conflict

4. Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons (NPT), dated 01.07.1968. Legislation of Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_098.

5. Dewey K., Foster G., Hobbs C., Salisbury D. (2021). Nuclear Security Culture in Practice: A Handbook of UK Case Studies. London: King’s College London, 112 p.

6. United Nations (1945). Charter of the United Nations. Available at: https://www.un.org/en/about-us/un-charter.

7. International Convention for the Suppression of Acts of Nuclear Terrorism. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy [Official Bulletin of Ukraine], 2007, no. 82, p. 71. (in Ukr.)

8. United Nations General Assembly Resolution A/RES/78/316 “Safety and security of nuclear facilities of Ukraine, including the Zaporizhzhia nuclear power plant”, dated 11 July, 2024. Available at: https://undocs.org/A/RES/78/316.

9. International Atomic Energy Agency (2024). Nuclear safety, security and safeguards in Ukraine: 2-year update by the Director General. Vienna: IAEA, 84 p.

10. International Committee of the Red Cross; Pilloud C. (ed.) Commentary on the Additional Protocols to the Geneva Conventions, dated August 1949. Geneva: Martinus Nijhoff Publishers, 1625 p.

11. Convention on the Physical Protection of Nuclear Material and Nuclear Facilities (with Amendments): International document, dated 26.10.1979. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_024 (in Ukr.).

12. United Nations Department of Peacekeeping Operations (2008). United Nations Peacekeeping Operations: Principles and Guidelines (“The Capstone Doctrine”). New York, 100 p.

13. International Atomic Energy Agency (2022). Nuclear Safety, Security and Safeguards in Ukraine: 2nd Summary Report by the Director General (April 28 – September 5, 2022). Vienna: IAEA, 52 p. Available at: https://www.iaea.org/sites/default/files/22/09/ukraine‑2ndsummaryreport_sept2022.pdf.

14. OECD Nuclear Energy Agency (2023). The Third Nuclear Era: The Role of Small Modular Reactors in the Future Energy Mix. Paris: OECD Publishing, 86 p. Available at: https://www.oecd-nea.org/jcms/pl_78734/the-third-nuclear-era.

Повний текст (PDF)

---