В.К. Шинкаренко, М.М. Талерко, А.М. Новіков, В.О. Краснов, В.О. Кашпур, О.А. Свирид, В.В. Августов
Інститут проблем безпеки АЕС НАН України, вул. Лисогірська, 12, Київ, 03028, Україна
DOI: doi.org/10.31717/2311-8253.25.2.7
Анотація
Вибух безпілотника та наступна пожежа призвели до пошкодження герметичності захисної оболонки Арки та до значного зростання об’ємної активності радіонуклідів у повітрі під нею. Відбір проб для визначення дисперсного складу радіоактивних аерозолів та активності пов’язаних із ними радіонуклідів (137Cs, 241Am) було здійснено за допомогою стаціонарних фільтрувально-вентиляційних установок та імпактора. Спостерігається двомодальний розподіл аерозольних частинок за аеродинамічними діаметрами: дрібні частинки з розмірами порядку 1 мкм і більш крупні з діаметрами порядку 10−20 мкм. За допомогою авторадіографії на експонованих після вибуху фільтрах зафіксовано появу великої кількості «гарячих» частинок, β-активності яких, як правило, не перевищують 5
Бк. Видається вельми вірогідним, що сплеск активності після вибуху зумовлений переважно ресуспензією раніше осілих частинок, а не новим викидом паливного матеріалу.
Ключові слова:радіоактивні аерозолі, Чорнобильська зона, новий безпечний конфайнмент, 137Cs, 241Am, ресуспензія, моніторинг, імпактор, авторадіографія
Список використаної літератури
1. Російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив вночі 14 лютого в укриття над зруйнованим 4-м енергоблоком Чорнобильської атомної станції // Укрінформ : офіційний веб-сайт. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3959875-rosijskij-dron-vluciv-vnoci-v-ukritta-nad-cetvertimenergoblokom-caes-zelenskij.html.
2. Рятувальники ліквідували тління після удару російського дрона по саркофагу Чорнобильської АЕС // Район.in.ua. – Режим доступу: https://rayon.in.ua/news/788470-ryatuvalniki-likviduvali-tlinnya-pislyaudaru-rosiyskogo-drona-po-sarkofagu-chornobilskoi-aes.
3. Шинкаренко В.К. Методичні рекомендації до визначення бета-активності «гарячих» часток та розподілу їх за активностями. Метод авторадіографії забруднених поверхонь / В.К. Шинкаренко. – Київ : Інститут проблем безпеки АЕС НАН України, 2021. – 43 с.
4. До сплеску активності 137Cs в повітрі під об’єктом «Арка» 17 жовтня 2019 р. / В.К. Шинкаренко, В.О. Кашпур, Г.Г. Скоряк, П.В. Сабенін // Ядерна енергетика та довкілля. – 2021. – № 2 (21). – С. 107−115.
5. Топливо реактора 4-го блока ЧАЭС: краткий справочник / С.Н. Бегичев, А.А. Боровой, Е.В. Бурлаков [и др.]. – Москва, 1990. – 22 с. – (Препринт / ИАЭ; 5268/3).
6. Гаргер Е.К. Оценка степени растворения радиоактивных аэрозольных частиц из объекта «Укрытие» / Е.К. Гаргер, А.А. Одинцов, В.К. Шинкаренко // Проблеми безпеки атомних електростанцій і Чорнобиля. – 2009. – Вип. 12. – С. 125-136.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі «Ядерна енергетика та довкілля», автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Всі матеріали поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
